Газети рясніють повідомленнями про порушення прав дітей, про експлуатацію дитячої праці.

Окремі правознавці вважають, що проблеми торгівлі дітьми в Україні фактично розпочалася з масового незаконного усиновлення дітей іноземцями, так спеціальна слідча комісія Верховної Ради України встановила, що такі дії мали характер прихованої торгівлі неповнолітніми.

Україна стала третьою державою Європи, поряд з Бельгією і Німеччиною, які на законодавчому рівні визначили торгівлю людьми тяжким злочином.

Проблема торгівлі людьми має глибокі історичні та етнонаціональні корені.

Комісія ООН з питань боротьби з міжнародною злочинністю вважає торгівлю людьми третьою за своїми масштабами категорію організованої злочинності, що поступається лише нелегальній торгівлі наркотиками і зброєю. За оцінками комісії, щорічні прибутки цього кримінального бізнесу становлять більше дванадцяти мільярдів доларів.

Нелегальні доходи від торгівлі «живим товаром» живлять механізм корупції.

Уперше термін «біле рабство» з’явився на початку двадцятого століття. Пізніше поняття «білого рабства» поширилось на торгівлю «живим товаром» загалом.

Насправді поняття «торгівля людьми» охоплює значно ширше коло соціальних явищ. Предметом торгівлі може бути будь-яка особа незалежно від статі й віку: чоловіки – з метою експлуатації праці; діти – з метою використання в жебрацтві; будь-які особи – для вилучення і трансплантації органів.

Торгівля людьми не визнає державних кордонів, не зважає на відмінності між розвинутими державами і державами, що розвиваються. Вона легко адаптується, як до бідності так і до розкоші, є актуальною майже для всіх народів.

Особливо ганебним явищем є торгівля дітьми.

Торгівля дітьми – купівля – продаж або інша оплатна передача неповнолітньої особи з метою незаконного використання.

Діти можуть продаватися за межі країни, а можуть переміщуватись у її межах. Продаж в межах країни менш поширене явище, ніж за кордон. Але якщо таке трапляється, то це, як правило, переміщення із сільської місцевості до промислових міст або міст туристичного спрямування чи місць поблизу великих будівництв, зупинок вантажівок, портів та військових баз.

Торгівля дітьми карається позбавленням волі на строк від 8 до 15 років (стаття 149, Кримінальний Кодекс України).

Незаконне використання дитини може мати такі форми:

1. Комерційна сексуальна експлуатація дітей.
2. Примушування чи втягнення дітей у заняття проституцією.
3. Дитяча порнографія.
4. Експлуатація дитячої праці.
5. Втягнення неповнолітніх осіб у злочинну діяльність.
6. Усиновлення в комерційних цілях.
7. Насильницьке донорство щодо неповнолітніх осіб.
8. Втягнення неповнолітніх у збройні конфлікти.

Конвенція ООН про права дитини визнала торгівлю дітьми, як злочин. 191 держава підписала цю Конвенцію, цей документ набув чинності в Україні 27 червня 1991 року.

Більша частина дітей, потерпілих від зовнішньої торгівлі, найчастіше виїжджала до сусідніх країн ( Росія, Молдова). Країни, куди пропонували виїжджати дітям, й ті країни, в яких вони невдовзі опинялися, часто виявлялися зовсім іншими.

Після прибуття дітям повідомляли, що вони мають відшкодувати та відпрацювати вартість проїзду, харчування, одягу та житла, таким чином втягуючи їх у боргову кабалу.

Коли діти опираються, їх закривають у квартирах, примушують побиттям, голодом, наркотиками до роботи, надання сексуальних послуг, жебракування. Спроби втечі закінчуються побиттям, травмами і навіть смертю; були випадки, коли, не витримуючи знущань, діти намагалися покінчити життя самогубством.

Вербують дітей, потерпілих від торгівлі людьми та експлуатації, найчастіше пропонуючи їм такі види робіт: торгівля на вулиці, домашня робота, робота в сільському господарстві, надання секс-послуг, танці, робота офіціантами, продавцями, прибиральниками.

Діти не отримують винагороди за свою працю, а якщо це трапляється, то оплата здійснюється тютюном, наркотиками чи алкогольними напоями з метою викликати у них залежність.

Сенсом ведення роботи з попередження торгівлі людьми є не заборони, не залякування негативними фактами, а надання необхідної достовірної інформації для того, щоб молоді люди самостійно могли зробити свідомий і виважений вибір

Національна "гаряча лінія" з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0 800 500 335 або 386 (короткий номер з мобільного)

Нціональна дитяча “гаряча лінія”  0 800 500 225 або 772 (для дзвінків з мобільного)